Усе пізнається в порівнянні. Але часом вони, ці порівняння бувають моторошні. Учора наші діти брали участь у заході до дня Голодомору в краєзнавчому музеї: читали вірші, згадки очевидців, вшановували безневинних жертв. Замисліться: за тиждень від голоду вмирало 25000 людей. Пізніше за 5 колосків засуджували. А в нас сьогодні вулиці засипані зерном: перевізники, що в порт хліб везуть, не можуть законопатити дірки в машинах. Горобців по місту не видно – вони так уже понаїдались, що більше не можуть. Прикро дивитися на таку недбалість, адже стільки зерна розсипано протягом шляху з поля до порту, стільки хлібин можна було б випекти, стількох малозабезпечених нагодувати. Нонсенс якийсь.
Олена Нюкало, завуч СШ №16 міста Бердянська.
Бердянська Просвіта 