Повітря осені п’янить / Надіями на весну (Любов Прокопович)


          ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ                Листопад  2017 рік.

2 – 12 листопада – 1917 року у м.Києві відбувся ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд Української Народної Республіки. У зібранні брали участь близько 3-х тисяч делегатів. На з’їзді виступили М.Грушевський – Голова УЦР, міністр земельних справ М.Ковалевський і ін. У резолюції з’їзду йшлося про негайне проголошення незалежності Української Народної Республіки та про проведення повної українізації армії і флоту, а також про укладення миру. Постанови з’їзду значною мірою вплинули на рішення  Української Центральної Ради  проголосити самостійність України. 7 листопада із делегатів з’їзду було сформовано полк, який став у розпорядження Центральної Ради.

4 листопада – 130 років тому народився Грановський-Неприцький Олександр Анастасійович (1887-1976), поет, публіцист, зоолог-ентомолог. Народився у с.Великі Бережці, нині Кременецького р-ну Тернопільщини, освіту отримав у сільськогосподарській школі та у Київському комерційному ун-ті. Із-за переслідувань московським царизмом за участь у Революційній українській партії, емігрував на Захід, урешті, до США, де став відомим вченим-біологом у сфері захисту рослин, професором Мінесотського ун-ту. Літературну діяльність розпочав ще у шкільні роки, був особисто знайомий із Л.Українкою, О.Олесем, М.Грушевським і ін., є автором поетичних збірок «Пелюстки надій», «Намистечко сліз», «Іскри віри» тощо, публіцистичних праць, зокрема, «Проблеми незалежності України», «Вільна Україна необхідна для постійного миру».

7 листопада  – минає 160 років від народження Багалія Дмитра Івановича (1857-1932), історика, філософа, педагога. Народився у м.Києві, освіту здобув у Київському та Харківському ун-тах, був учнем Володимира Антоновича. Вивчав історію Слобідської України, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, з 1906 по 1910 роки був ректором Харківського ун-ту, у 1917-1918рр. брав участь у створенні Української Академії Наук. Досліджував історію української культури, життя і творчість Г.Сковороди, питання шевченкознавства. Опираючись на глибокі знання, відстояв північні та східні етнічні землі України від поглинання їх більшовицьким московством, від якого потім зазнавав гонінь. Є автором понад 200 науково-історичних праць.

8 листопада – 130 років тому народився Вітовський  Дмитро Дмитрович (1887-1919), політичний і військовий діяч. Народився у с.Медуха, Королівство Галіції і Володимирії, нині Галицького р-ну Ів.Франківщини, здобув правничу освіту у Львівському ун-ті. У Першу світову війну – сотник Легіону Січових Стрільців, в 1917р. займався організацією українського шкільництва на Волині та Поділлі. З поставанням Західно-Української Народної Республіки став  Державним секретарем військових справ, загинув у авіакатастрофі при поверненні з Паризької мирної конференції.

9 листопада – 120 років від дня народження Качура Якова Дем’яновича (1897-1943), письменника, педагога. Народився у с.Юрківка, нині Тульчинського р-ну Вінничини, відбув ! Світову війну, далі навчання у Київському інституті народної освіти, працював педагогом. Творчість розпочав у 1923р., належав до Спілки селянських письменників «Плуг», у доробку збірки оповідань, романи «Чад» – про 1Світову війну, «Ольга» – про селян, шахтарів та металургів, історична повість «Іван Богун» – про визвольну боротьбу українського народу. Під час ІІСвітової війни потрапив у полон, загинув у німецькому концтаборі. 

9 листопада – День української писемності та мови. За православним календарем – це День вшанування  пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія

21 листопада – День Гідності та Свободи, встановлений на честь Помаранчевої революції і Революції Гідності з метою утвердження в Україні  свободи і демократії.   

25 листопада – День пам’яті жертв голодоморів.                                                    

Цього року наступили 80-ті роковини з часу Великого терору – 1937-1938 років в СРСР, організованого кремлівським каганатом червоної Московщини, головне вістря  якого було спрямоване проти українського народу.

11 листопада – минає 150 років від народження Яновичевої Ванди Адольфівни (1867-1950), акторки, матері режисера Л.Курбаса. Народилася у м.Чернівцях, з 17-ти років на драматичній сцені у трупах «Руська бесіда», Театра Миколи Садовського і ін., грала ролі Стехи, Проні Прокопівни, відповідно, у п’єсах «Назар Стодоля» Т.Шевченка та «За двома зайцями» М.Старицького і інших яскравих образів. В умовах тяжких поневірянь виховала майбутнього видатного режисера Леся Курбаса, також випало пережити і  страту сина московським комуністичним режимом у 1937р.

12 – 19 листопада 50 років тому у Нью-Йорку відбувся Перший конгрес Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ), (1967р., з 1993р. – СКУ) –  об’єднання, міжнародна координаційна надбудова над українськими громадськими організаціями у діаспорі. Метою об’єднання стала допомога українському народові у його змаганнях за волю і державну незалежність, а також координація діяльності своїх членів. СКУ нині об’єднує 20 млн українців у 133 країнах світу. Друкований орган Конгресу — «Вісник Світового Конґресу Вільних Українців», з 2003р. щоквартально виходить «Бюлетень СКУ». 26 серпня 2017 р. у Києві відбувся урочистий захід з нагоди 50-річчя Світового Конгресу Українців за участі Президента України Петра Порошенка.

14 листопада – 140 років від дня народження Антоновича Дмитра Володимировича (1877-1945), історика мистецтва і театру, політичного діяча, син історика Володимира Антоновича. Народився у м.Києві, освіту здобув у Харківському ун-ті, займався педагогічною діяльністю, редагував видання, став співзасновником Революційної української партії. У період поставання Української Народної Республіки  працював у представницьких та виконавчих органа. З 1921р. перебував на еміграції, де став співзасновником Українського Вільного Університету у Празі та Відні, очолював Музей визвольної боротьби України. Є автором низки праць з історії української архітектури, театру тощо.

15 листопада – 210 років тому народився Петров Йосип Опанасович (1807-1878), співак (бас). Народився у м.Єлисаветграді, нині Кропивницький, співав у церковному хорі, навчався вокалу у рідному місті та у Петербурзі, дебютував у опері-водевілі «Козак-віршувальник», виконував партії в операх М.Глинки, П.Чайковського і ін., став одним із основоположників української вокальної школи та одним з найкращих виконавців українських народних пісень. Співак підтримував дружні стосунки з Т.Шевченком.

18 листопада – минає 170 років від народження  Навроцького Володимира Михайловича (1847-1882), економіста, статистика, публіциста. Народився у с.Котузів Королівства Галіції та Володимирії, нині Теребовлянського р-ну Тернопільщини, освіту отримав у Львівському ун-ті, створив студентську громаду у Галичині, був ідеологом «органічної праці на користь народу». Є автором низки праць з історії, етнографії, фольклору, економіки, фінансів тощо, це «Реформи домового порядку», «До світогляду українського народу», «Руська родина», «Дещо про козаків-запорожців і їх ради військові» і ін.

20 листопада – 300 років від дня народження Кониського Григорія Осиповича (1717-1795), філософа, письменника, церковного і культурного діяча. Народився у м.Ніжині на Чернігівщині, освіту отримав у Київській Академії, де згодом став вченим, очолив заклад, викладав політику, риторику, філософію. З 1783р. – архієпископ білоруський, заснував Могилівську семінарію. Є автором поетичних творів, драми «Воскресіння мертвих», низки історичних праць та ймовірним автором «Історії Русів» –  історичного твору про Україну від найдавніших часів і до 1769 року, де наголошується про історичну відмінність і протистояння між русами (Україною) та Московією і про історичну цілісність русів від середньовічної Київської Русі і до недавньої тоді Козацької держави.

– 100 років з часу  прийняття Українською Центральною Радою Третього Універсалу – проголошення Української Народної Республіки (1917). В Універсалі наголошувалося , що вся влада в Україні належить  лише Центральній Раді та Генеральному Секретаріату. Серед іншого йшлося і про приєднання до Української Держави шляхом переговорів – Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших суміжних з Україною територій з переважно українським населенням. Підступні обіцянки московських  червоних заколотників у земельних питаннях: про подушні наділи землі, –  підірвали підтримку УЦР з боку українського селянства, а вже через якихось 15 років московська червона чума голодом, розбоєм подушно вигубила мільйони тих селянських життів.

23 листопада – 150 років тому народився Кубек Емілій Антонович (1867-1940), закарпатський письменник,  церковний діяч, дослідник життя лемків. Народився у с.Штефурів на Пряшівщині, Словаччина, освіту отримав у духовній семінарії, будучи священиком, одночасно заснував літературний гурток, сприяв будівництву школи, дороги тощо. В 1904р. емігрував до США, де був греко-католицьким священиком, написав велику кількість поезій та оповідань, є автором роману «Марко Солтис», у творах відображав життя лемків на Пряшівщині та в еміграції. Уклав перший в новій українській лексикографії багатомовний словник, який й досі зберігає свою цінність як джерело для вивчення  діалектної лексики.

– минає 110 років від народження Кошелівця Івана Максимовича (1907-1999), літературознавця, мемуариста, громадського діяча. Народився у с.Великий Кошелівець, нині Ніжинського р-ну Чернігівщини, освіту отримав у Ніжинському   ін-ті народної освіти, вчителював на селі, з 1931р. на науково-педагогічній роботі, а вже через 2 роки був звинувачений у націоналізмі із забороною викладання. У 1944р емігрував до Австрії, де видавав журнал «Літаври», працював у редакції багатотомного видання «Енциклопедія українознавства», редагував журнал «Сучасність», публікував найяскравіші твори українських «шестидесятників», самвидаву, є автором праці «Статті й промови з національного питання Миколи Скрипника». Був дійсним членом Української Вільної Академії у США, почесним доктором філософії Українського Вільного Університету у Мюнхені.

25 листопада – 120 років від дня народження Борзяка Дмитра Семеновича (1897-1939), політичного діяча, письменника доби Розстріляного відродження,. Народився у с.Пищики Золотоніського р-ну Черкащини, навчався на медичному ф-ті Київського ун-ту, брав участь у студентському русі, певний час входив до Української партії соціалістів-революціонерів, вчителював. У творчих пошуках належав до неокласиків, в оповіданнях змальовував життя у провінційних містечках, художньо осмислював тогочасну проблему «зайвих людей», що стало наслідком соціальних потрясінь. У планах письменника було написання роману «Руйнування Батурина», але в 1938р. потрапив до лабет НКВС, загинув концтаборі ГУЛАГУ.

26 листопада – 140 років тому народився Донцов Матвій Олексійович (1877-1974), художник-живописець. Народився у м.Золотоноші, нині Черкащина, малювати навчався у богомазів, а також у Київському художньому училищі, творчу працю поєднував зі шкільництвом та студійством. Багато і наполегливо писав з натури, працював у галузі станкового живопису, написав понад півтори тисячі картин, є автором пейзажів «Ворскла», «Літо», «Затока» і ін. Останні роки мешкав у м. Ірпіні. 

У кінці 1847р., тобто 170 років тому Тарас Григорович Шевченко завершив вже на засланні в Орській кріпості написання поем «Княжна», «Відьма», а також інших поетичних творів, це «Москалева криниця», «Іржавець», «Чернець», «Мені тринадцятий минало», «Полякам», «Не гріє сонце на чужині», «Сон» («Гори мої високії…») і інші.

О. Змієвський, В. Пилипенко, товариство «Просвіта», м. Бердянськ, Запорізький край, Україна,  /proberdyansk.wordpress.com/              

Опубліковано у Віхи історії України. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.